На цей час у галузі інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) найбільш динамічно розвиваються комп’ютерні графічно-інформаційні технології. Вони невпинно розширюють свою методологічну основу, інструментальну базу й сферу застосування, охоплюючи все ширше коло найрізноманітніших галузей діяльності людини. При цьому основним функціональним реалізатором таких технологій є комп’ютерна графіка — їх видовищна та багатофункціональна складова, що найлегше сприймається, найшвидше обробляється (в інформаційному плані) й засвоюється людиною, і головне — повною мірою відповідає природнім психологічним особливостям сприйняття людиною навколишнього середовища.
Фундаментальне значення комп’ютерно-графічної підготовки в епоху масової інформатизації суспільства загалом і освіти зокрема вже не викликає сумнівів. Вплив комп’ютерної графічної підготовки на формування творчої особистості не випадковий, оскільки:
по-перше, відомо, що оптико-моторний гнозис у людини за інформаційною потужністю на кілька порядків (у 1000 разів і більше) перевищує логіко-вербальну компоненту. Тому відтворення образів комп’ютерної графіки у свідомості через співвідношення геометричних форм, кольорів, масштабів, текстур, а також швидкостей їх зміни створює передумови для динамічного розвитку геометричного (просторового) мислення та ефективного засвоєння нової інформації;
по-друге, останніми роками геометризація сучасної математики та фізики є провідною тенденцією. Тут особливо велику роль відіграє топологія, яка поступово перетворюється на фундамент усієї математики. Зокрема, широке впровадження методів нелінійної математики в сучасне природознавство й техніку неможливе без розвитку методів візуалізації фазових портретів, біфуркацій, полів стану, динамічних зображень тощо. Тому, опанувавши методи сучасної комп’ютерної візуалізації, можна глибше пізнати закономірності матеріального світу й швидше відшукати ефективні алгоритми розв’язання різних задач – технічних, природних (зокрема, екологічних), соціальних, економічних тощо;
по-третє, в самій інформатиці та ІКТ комп’ютерна графіка через її предметно-образний стиль (яким є стиль динамічного маніпулювання), стає основним каналом обміну інформацією між людиною й комп’ютером (графічний «дружній» інтерфейс, багатовіконність, сценарна організація діалогу тощо). Нині ми є свідками переходу від етапу символьного програмування до етапу візуального програмування. Тому вивчення методологічних основ та опанування програмних засобів комп’ютерної графіки сприятиме посиленню інформаційної потужності людини в напрямку створення людино-комп’ютерних систем і технологій;
Саме тому в технологічно розвинених країнах світу молодь активно вивчає математичний апарат, апаратні та програмні засоби комп’ютерної графіки. Це дає змогу спрямувати навчання в тому чи іншому проблемному напрямку майбутньої професійної спеціалізації.
Під комп’ютерною графікою розуміють сукупність засобів, методів і технологій взаємодії оператора з комп’ютером на рівні зорових образів чи графічних зображень під час розв’язування різноманітних задач.
Будь-які системи комп’ютерної графіки відтворюють відібрану й певним чином оброблену інформацію про деякий процес чи об’єкт у вигляді синтезованих зображень на екрані дисплея. На відміну від фотографічних, телевізійних, оптико-електронних та будь-яких інших систем візуалізації зображень у системах комп’ютерної графіки джерелом вхідної інформації є не самі фізичні процеси або відтворювані об’єкти, а їх відповідні математичні (точніше, геометричні) моделі. Ці моделі у загальному випадку являють собою упорядковану сукупність даних, числових характеристик, вербальної інформації, параметрів, математичних і логічних залежностей, що визначають структуру, властивості, взаємозв’язки й відношення між окремими елементами й складовими частинами геометричного (чи геометризованого) об’єкта, а також між самим об’єктом і його оточенням. Після введення конкретних значень параметрів система комп’ютерної графіки на основі загальної моделі об’єкта й заданих умов візуалізації синтезує конкретне зображення й відтворює його на екрані дисплея. Отже, геометрична модель є первинною відносно будь-якого комп’ютерного зображення й створюється заздалегідь або ж синхронно із побудовою певного зображення на екрані дисплея у інтерактивному режимі, а центральним компонентом будь-якої системи комп’ютерної графіки є геометрична модель об’єкта (процесу або явища).
Оскільки будь-яке зображення на екрані дисплея – це результат комп’ютерної обробки тієї або іншої геометричної моделі об’єкта, то, основною задачею викладання основ комп’ютерної графіки є навчання геометричного (графічного) моделювання об’єктів і формування в учнів певних знань, умінь і навичок маніпуляції комп’ютерними зображеннями цих об’єктів.
Теоретичною й методологічною основою комп’ютерної графіки є всі розділи математики, фізика, основи інформатики та обчислювальної техніки, формальна логіка, теорія побудови алгоритмів, основи програмування, образотворче мистецтво, креслення та багато інших. Комп’ютерна графіка є творчим “прикладанням” здобутих у зазначених дисциплінах знань, розширенням і закріпленням їх та (що є дуже важливим) стимулом більш ґрунтовного вивчення змістового матеріалу загальнотеоретичних дисциплін. Більше того, комп’ютерну графіку, як і інформатику в цілому, необхідно оцінювати з позицій подальшої практичної корисності набутих у процесі навчання знань, умінь і навичок у самостійній продуктивній діяльності молодої людини.
Метою курсу за вибором (елективного курсу) «Основи комп’ютерної графіки» є формування в учнів знань та умінь, необхідних для ефективної обробки інформації, поданої в графічній формі, а також для використання комп’ютерних зображень у навчальній і професійній діяльності.
Мета курсу досягається через опанування учнями необхідного обсягу теоретичного матеріалу та практичне оволодіння сучасних графічно-інформаційних технологій та комп’ютерних засобів і середовищ створення, обробки й візуалізації растрових і векторних зображень. Однаково важливими є уміння створювати нові зображення рисунки і редагувати наявні, перетворювати формати комп’ютерних зображень та їхні колірні моделі, імпортувати належним чином підготовлені графічні зображення в офісні документи, у веб-сторінки, у електронні та поліграфічні видання, у рекламу, розробляти комп’ютерну анімацію.
Фундаментальне значення комп’ютерно-графічної підготовки в епоху масової інформатизації суспільства загалом і освіти зокрема вже не викликає сумнівів. Вплив комп’ютерної графічної підготовки на формування творчої особистості не випадковий, оскільки:
по-перше, відомо, що оптико-моторний гнозис у людини за інформаційною потужністю на кілька порядків (у 1000 разів і більше) перевищує логіко-вербальну компоненту. Тому відтворення образів комп’ютерної графіки у свідомості через співвідношення геометричних форм, кольорів, масштабів, текстур, а також швидкостей їх зміни створює передумови для динамічного розвитку геометричного (просторового) мислення та ефективного засвоєння нової інформації;
по-друге, останніми роками геометризація сучасної математики та фізики є провідною тенденцією. Тут особливо велику роль відіграє топологія, яка поступово перетворюється на фундамент усієї математики. Зокрема, широке впровадження методів нелінійної математики в сучасне природознавство й техніку неможливе без розвитку методів візуалізації фазових портретів, біфуркацій, полів стану, динамічних зображень тощо. Тому, опанувавши методи сучасної комп’ютерної візуалізації, можна глибше пізнати закономірності матеріального світу й швидше відшукати ефективні алгоритми розв’язання різних задач – технічних, природних (зокрема, екологічних), соціальних, економічних тощо;
по-третє, в самій інформатиці та ІКТ комп’ютерна графіка через її предметно-образний стиль (яким є стиль динамічного маніпулювання), стає основним каналом обміну інформацією між людиною й комп’ютером (графічний «дружній» інтерфейс, багатовіконність, сценарна організація діалогу тощо). Нині ми є свідками переходу від етапу символьного програмування до етапу візуального програмування. Тому вивчення методологічних основ та опанування програмних засобів комп’ютерної графіки сприятиме посиленню інформаційної потужності людини в напрямку створення людино-комп’ютерних систем і технологій;
Саме тому в технологічно розвинених країнах світу молодь активно вивчає математичний апарат, апаратні та програмні засоби комп’ютерної графіки. Це дає змогу спрямувати навчання в тому чи іншому проблемному напрямку майбутньої професійної спеціалізації.
Під комп’ютерною графікою розуміють сукупність засобів, методів і технологій взаємодії оператора з комп’ютером на рівні зорових образів чи графічних зображень під час розв’язування різноманітних задач.
Будь-які системи комп’ютерної графіки відтворюють відібрану й певним чином оброблену інформацію про деякий процес чи об’єкт у вигляді синтезованих зображень на екрані дисплея. На відміну від фотографічних, телевізійних, оптико-електронних та будь-яких інших систем візуалізації зображень у системах комп’ютерної графіки джерелом вхідної інформації є не самі фізичні процеси або відтворювані об’єкти, а їх відповідні математичні (точніше, геометричні) моделі. Ці моделі у загальному випадку являють собою упорядковану сукупність даних, числових характеристик, вербальної інформації, параметрів, математичних і логічних залежностей, що визначають структуру, властивості, взаємозв’язки й відношення між окремими елементами й складовими частинами геометричного (чи геометризованого) об’єкта, а також між самим об’єктом і його оточенням. Після введення конкретних значень параметрів система комп’ютерної графіки на основі загальної моделі об’єкта й заданих умов візуалізації синтезує конкретне зображення й відтворює його на екрані дисплея. Отже, геометрична модель є первинною відносно будь-якого комп’ютерного зображення й створюється заздалегідь або ж синхронно із побудовою певного зображення на екрані дисплея у інтерактивному режимі, а центральним компонентом будь-якої системи комп’ютерної графіки є геометрична модель об’єкта (процесу або явища).
Оскільки будь-яке зображення на екрані дисплея – це результат комп’ютерної обробки тієї або іншої геометричної моделі об’єкта, то, основною задачею викладання основ комп’ютерної графіки є навчання геометричного (графічного) моделювання об’єктів і формування в учнів певних знань, умінь і навичок маніпуляції комп’ютерними зображеннями цих об’єктів.
Теоретичною й методологічною основою комп’ютерної графіки є всі розділи математики, фізика, основи інформатики та обчислювальної техніки, формальна логіка, теорія побудови алгоритмів, основи програмування, образотворче мистецтво, креслення та багато інших. Комп’ютерна графіка є творчим “прикладанням” здобутих у зазначених дисциплінах знань, розширенням і закріпленням їх та (що є дуже важливим) стимулом більш ґрунтовного вивчення змістового матеріалу загальнотеоретичних дисциплін. Більше того, комп’ютерну графіку, як і інформатику в цілому, необхідно оцінювати з позицій подальшої практичної корисності набутих у процесі навчання знань, умінь і навичок у самостійній продуктивній діяльності молодої людини.
Метою курсу за вибором (елективного курсу) «Основи комп’ютерної графіки» є формування в учнів знань та умінь, необхідних для ефективної обробки інформації, поданої в графічній формі, а також для використання комп’ютерних зображень у навчальній і професійній діяльності.
Мета курсу досягається через опанування учнями необхідного обсягу теоретичного матеріалу та практичне оволодіння сучасних графічно-інформаційних технологій та комп’ютерних засобів і середовищ створення, обробки й візуалізації растрових і векторних зображень. Однаково важливими є уміння створювати нові зображення рисунки і редагувати наявні, перетворювати формати комп’ютерних зображень та їхні колірні моделі, імпортувати належним чином підготовлені графічні зображення в офісні документи, у веб-сторінки, у електронні та поліграфічні видання, у рекламу, розробляти комп’ютерну анімацію.
Немає коментарів:
Дописати коментар